скріплювати гвинтами — to fasten with screws
Українсько-англійський словник. - ИТФ "Перун". Вячеслав Бусел. 2009.
скріплювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
скріплювати — юю, юєш і скріпля/ти, я/ю, я/єш, недок., скріпи/ти, скріплю/, скрі/пиш; мн. скрі/плять; док., перех. 1) чим і без додатка. З єднувати одне з одним, приєднувати одне до одного. || Об єднуючи окремі частини, робити щось цілісним, монолітним. ||… … Український тлумачний словник
скріплюватися — ююся, юєшся і скріпля/тися, я/юся, я/єшся, недок., скріпи/тися, скріплю/ся, скрі/пишся; мн. скрі/пляться; док. 1) З єднуватися одне з одним, приєднуватися одне до іншого. || Ставати щільнішим (про ґрунт). 2) перен. Ставати більш стійким, міцним,… … Український тлумачний словник
скріпити — див. скріплювати … Український тлумачний словник
скріплюваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до скріплювати … Український тлумачний словник
скріплювання — я, с. Дія за знач. скріплювати … Український тлумачний словник
скріплюючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до скріплювати … Український тлумачний словник
скріпляти — див. скріплювати … Український тлумачний словник
поскріплювати — юю, юєш, док. Скріпити усе чи багато чого небудь … Український тлумачний словник
розкріплювати — юю, юєш і рідко розкріпля/ти, я/ю, я/єш, недок., розкріпи/ти, кріплю/, крі/пиш; мн. розкрі/плять; док., перех. 1) Звільняти що небудь від кріплення, роз єднувати щось скріплене. 2) за ким і без додатка. Розподіляти між кимсь, чимсь кого , що… … Український тлумачний словник
зміцнювати — зміцнити 1) (робити міцнішим, стійкішим, сильнішим), укріплювати, укріпляти, укріпити, утверджувати, утвердити, посилювати, посилити, скріплювати, скріпляти, скріпити; закріплювати, закріпляти, закріпити (роблячи тривалим, постійно чинним);… … Словник синонімів української мови
